Решением суда по иску заместителя прокурора Киевской области против ООО “Т-Фактор” и Броварского горсовета отменен договор аренды земельного участка под строительством жилого дома по ул. Черняховского 21-б.
Источник: http://reyestr.court.gov.ua/Review/33073530
Решение суда полностью:
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“16” серпня 2013 р. Справа № 911/2185/13
За позовом Заступника прокурора Київської області
до першого відповідача Броварської міської ради Київської області
та другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Т-Фактор”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача Міської громадської організації „Спілка інвесторів Черняховського 21Б”
про скасування рішень міської ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача Дутчин І.М. (посв. № 007107 від 02.10.2012р.);
від першого відповідача Олемська О.Я. (дов. № 2-15/74 від 15.01.2013р.);
від другого відповідача не з’явилися;
від третьої особи не з’явилися.
Обставини справи:
Заступник прокурора Київської області (далі – позивач) звернувся з позовом до Броварської міської ради Київської області (далі – перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Т-Фактор” про скасування п.п. 12.2. рішення Броварської міської ради Київської області „Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування та у власність земельних ділянок, поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання дозволів на складання технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради” № 232-09-06 від 09.06.2011р., скасування п.п. 2.2. рішення Броварської міської ради Київської області „Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування та у власність земельних ділянок, поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання дозволів на складання технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради” № 268-10-06 від 21.07.2011р., визнання недійсним з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 15.08.2011р., укладеного між Броварською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Т-Фактор”, зареєстрованого в Книзі реєстрації за № 321060004000111 від 12.09.2011р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі оспорюваних рішень Броварської міської ради Київської області між першим та другим відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки від 15.08.2011р., на підставі якого другий відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,9315 га за адресою: вул. Черняхівського, 21-б в м. Бровари. Позивач вважає, що п. 12.2. рішення Броварської міської ради Київської області № 232-09-06 від 09.06.2011р., п.п. 2.2. рішення Броварської міської ради Київської області № 268-10-06 від 21.07.2011р. та договір оренди земельної ділянки від 15.08.2011р. суперечать чинному законодавству, зокрема ст. 19 Конституції України, ст.ст. 116, 122-125, 127, 134 Земельного кодексу України, оскільки спірні рішення прийнятті без проведення земельних торгів (аукціону), без надання згоди ТОВ „Фактор-Т” на розробку проекту технічної документації, що посвідчує право користування земельної ділянкою, площею 0,9315 га для будівництва та обслуговування об’єкту незавершеного будівництва по вул. Черняхівського, 21-б в м. Бровари, затвердження вказаного проекту.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2013р. порушено провадження у справі № 911/2185/13, розгляд справи призначено на 05.07.2013р.
04.07.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника другого відповідача надійшло заперечення проти позову (вх. № 14646 від 04.07.2013р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, яке прийнято судом.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача Міську громадську організацію „Спілка інвесторів Черняховського 21Б”, розгляд справи відкладено на 29.07.2013р.
У судовому засіданні 05.07.2013р. представником першого відповідача подано відзив на позовну заяву № 2-15/2733 від 04.07.2013р. (а.с. 111), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також представником другого відповідача в порядку ст. 267 Цивільного кодексу України заявлено клопотання про застосування до позовних вимог шестимісячного строку позовної давності, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказаний відзив прийнято судом.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2013р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 16.08.2013р.
У судовому засіданні 16.08.2013р. представник позивача підтримав позов повністю, представник першого відповідача заперечив проти позову у повному обсязі.
Другий відповідач та третя особа в судові засідання 29.07.2013р. та 16.08.2013р. не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що неявка другого відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представників другого відповідача та третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
Пунктом 12.2. рішенням Броварської міської ради Київської області „Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування та у власність земельних ділянок, поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання дозволів на складання технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради” № 232-09-06 від 09.06.2011р. вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю „Т-Фактор”, орієнтовною площею 0,9315 га для будівництва та обслуговування об’єкту незавершеного будівництва (багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери) по вул. Черняховського, 21-б.
Пунктом 2.2. рішенням Броварської міської ради Київської області „Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування та у власність земельних ділянок, поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання дозволів на складання технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради” № 268-10-06 від 21.07.2011р. вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю „Т-Фактор” на земельну ділянку та надано вказаному товариству за рахунок земель міської ради в строкове платне користування земельну ділянку, площе. 0,9315 га, з них – 0,3281 га – землі обмеженого використання – інженерний коридор мереж комунікацій, для будівництва (багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери) – землі житлової забудови, по вул. Черняховського, 21-б терміном на 5 років.
15.08.2011р. між Броварською міською радою Київської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Т-Фактор” (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець зобов’язався відповідно до рішення сесії Броварської міської ради Київської області № 268-10-06 від 21.07.2011р. надати, а орендар – прийняти в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,9315 га, з них – 0,3281 га – землі обмеженого використання – інженерний коридор мереж комунікацій, для будівництва (багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери) – землі житлової забудови, по вул. Черняховського, 21-б в м. Бровари. Вказаний договір 12.09.2011р. зареєстровано в книзі реєстрації за № 321060004000111.
Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9315 га. На земельній ділянці відсутні об’єкти нерухомого майна та інші об’єкти інфраструктури.
Відповідно до п. 3.1. договір укладено на 5 років.
На виконання п. 1.1. договору оренди земельної ділянки від 15.08.2011р. перший відповідач передав, а другий відповідач прийняв спірну земельну ділянку, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 12.09.2011р. (а.с. 22), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.
Предметом позову є вимоги про скасування п.п. 12.2. рішення Броварської міської ради Київської області „Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування та у власність земельних ділянок, поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання дозволів на складання технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради” № 232-09-06 від 09.06.2011р., скасування п.п. 2.2. рішення Броварської міської ради Київської області „Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування та у власність земельних ділянок, поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання дозволів на складання технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради” № 268-10-06 від 21.07.2011р., визнання недійсним з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 15.08.2011р., укладеного між Броварською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Т-Фактор”, зареєстрованого в Книзі реєстрації за № 321060004000111 від 12.09.2011р.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1 ст. 41 Конституції України).
Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (ч. 1 ст. 393 ЦК України).
Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 93 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – ЗК України) право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об’єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки – на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК України).
Статтею 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Згідно ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ч. 2 ст. 125 ЗК України).
Відповідно до ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об’єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій); використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об’єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об’єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об’єктів зв’язку та дорожнього господарства (крім об’єктів дорожнього сервісу); створення озеленених територій загального користування; будівництва об’єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об’єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала; поновлення договорів оренди землі; використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності;надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.
Земельні торги проводяться у формі аукціону. У земельних торгах можуть брати участь громадяни і юридичні особи, які сплатили реєстраційний та гарантійний внески і можуть бути покупцями відповідно до законодавства України (ст. 135 ЗК України).
Суд встановив, що на спірній земельній ділянці відсутні будь-які об’єкти нерухомого майна, які належать на праві власності ТОВ „Т-Фактор”; першим відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, при передачі другому відповідачеві в оренду спірної земельної ділянки площею 0,9315 га, що знаходиться за адресою: по вул. Черняховського, 21-б в м. Бровари не було проведено земельних торгів; першим відповідачем, в порушення вимог ст. 123 Земельного кодексу України, не приймалося рішення про надання згоди ТОВ „Т-Фактор” на розробку проекту технічної документації, що посвідчує право користування земельною ділянкою, площею 0,9315 га для будівництва по вул. Черняхівського, 21-б в м. Бровари та затвердження вказаного проекту.
Посилання представника другого відповідача на те, що станом на момент прийняття оспорюваних рішень на спірній земельній ділянці знаходився об’єкт незавершеного будівництва, власником якого є ТОВ „ПІВНІЧЗАХІДТРАНСБУД”, у зв’язку з чим проведення земельних торгів в силу положень ч. 2 ст. 134 ЗК України не є обов’язковим, не приймаються судом до уваги, оскільки вказаний об’єкт незавершеного будівництва не є власністю другого позивача, орендаря спірної земельної ділянки.
Доводи представника першого відповідача на те, що передана другому відповідачеві спірна земельна ділянка не є новою, а відтак і проведення земельних торгів з надання її в оренду не є обов’язковим не приймаються судом, оскільки першим відповідачем, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надано суду доказів на підтвердження вказаних обставин.
Представником першого відповідача заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення” Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства” № 4176-VI від 20.12.2011р. протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про: 1) визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману; 2) застосування наслідків нікчемного правочину; 3) визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.
Згідно п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” № 10 від 29.05.2013р. оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність (з урахуванням, водночас, викладеного в підпункті 3 пункту 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства” від 20.12.2011 № 4176-VI).
Суд встановив, що позивач звернувся з позовом до суду 05.06.2013р., що підтверджується відміткою на 1 аркуші позовної заяви (а.с. 9), Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства” № 4176-VI від 20.12.2011р. набрав чинності 15.01.2012р., відтак, позивач звернувся до суду в межах 3-річного строку позовної давності.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність пропуску позивачем строку позовної давності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування п.п. 12.2. рішення Броварської міської ради Київської області „Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування та у власність земельних ділянок, поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання дозволів на складання технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради” № 232-09-06 від 09.06.2011р., скасування п.п. 2.2. рішення Броварської міської ради Київської області „Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування та у власність земельних ділянок, поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання дозволів на складання технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради” № 268-10-06 від 21.07.2011р. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Також позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 15.08.2011р., укладеного між Броварською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Т-Фактор”, зареєстрованого в Книзі реєстрації за № 321060004000111 від 12.09.2011р.
Статтею 6 Закону України „Про оренду землі” визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 15 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об’єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 – 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Невід’ємною частиною договору оренди землі є проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними № 11 від 29.05.2013р. правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.
Суд встановив, що при передачі першим відповідачем другому відповідачеві спірної земельної ділянки, в порушення ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, проект відведення земельної ділянки не розроблявся.
Враховуючи вищевикладене та те, що позовна вимога про визнання недійсним з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 15.08.2011р., укладеного між Броварською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Т-Фактор”, зареєстрованого в Книзі реєстрації за № 321060004000111 від 12.09.2011р. є похідною від первісної позовної вимоги про скасування п.п. 2.2. рішення Броварської міської ради Київської області „Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування та у власність земельних ділянок, поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання дозволів на складання технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради” № 268-10-06 від 21.07.2011р. та задоволення судом вказаної первісної позовної вимоги, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання недійсним з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 15.08.2011р., укладеного між Броварською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Т-Фактор”, зареєстрованого в Книзі реєстрації за № 321060004000111 від 12.09.2011р.
Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи, що відповідачі не звільнені від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України „Про судовий збір” витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідачів порівну.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати п.п. 12.2. рішення Броварської міської ради Київської області „Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування та у власність земельних ділянок, поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання дозволів на складання технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради” № 232-09-06 від 09.06.2011р.
3. Скасувати п.п. 2.2. рішення Броварської міської ради Київської області „Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування та у власність земельних ділянок, поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання дозволів на складання технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради” № 268-10-06 від 21.07.2011р.
4. Визнати недійсним з моменту державної реєстрації договір оренди земельної ділянки від 15.08.2011р., укладений між Броварською міською радою Київської області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 15; код ЄДРПОУ 26376375) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Т-Фактор” (07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 14; код ЄДРПОУ 36432448), зареєстрований в Книзі реєстрації за № 321060004000111 від 12.09.2011р.
5. Стягнути з Броварської міської ради Київської області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 15; код ЄДРПОУ 26376375) в доход Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Т-Фактор” (07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 14; код ЄДРПОУ 36432448) в доход Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.
Повне рішення складено: 21.08.2013р.
Суддя П.В. Горбасенко